Петро Іванович Франко – один з організаторів Пласту, української скаутської організації, учасник Великої війни, та національно-визвольних змагань України. Військовий льотчик, сотник УГА, полковник авіації УНР. Його ім’я з 2005 р. носить бригада ВПС України. До того ж – інженер, вчений, фольклорист, письменник, кіносценарист. Знищений НКВС в 1941 році.
Хто захоче дізнатися більше про цю дійсно визначну постать – Гугл в поміч!)))
А я звернув увагу на фото українського старшини Франка. Вірніше, на його однострій.
Досягнення австрійської армії (чиї однострої потім носила УГА) у сфері військової форми залишилися неоціненими із-за неуспіхів австрійців на війні. А, між іншим, вони перші впровадили замість чобіт – берци. Уніфікували солдатську і офіцерську (польову) форми. Відмовилися від погон – нащо вони, коли боєць несе наплічник, або скатку, і їх все одно не видно. Зате без наплічника, в окопі погони добре бачать ворожі снайпери. Тому – петлиці, піди їх розгляди.
Головний убір. Смисл австрійської шапки був у її багатофункціональності. У випадку холодної погоди ґудзики на чолі розстібалися, шапку можна було розкотити на вуха і хоч якось захиститися від негоди. Для українських січових стрільців головний убір, згідно з національними традиціями, був видозмінений, але основа залишилася. Ми зараз зовемо його мазепинкою. І щось подібне на неї є в нашій армії. Саме – «щось», а не мазепинка… Бо ми з давнини беремо форму, але не беремо змісту. І це не лише кепки стосується. Ми впровадили погон на грудях, котрого не видно за броником. А петлиці зблизька можна було розгледіти і в «заброньованого» воїна. Ми дали хлопцям «мазепинку», відвороти якої пришиті до основи. Наша армія так і залишилася малою совєцькою (в управлінні, у традиціях), а у битві двох колгоспів без варіантів переможе колгосп більший.
В нас досі панує совєцько-російський воєнний жаргон. Всі оті 200-ті, 300-ті – надзвичайно ріжуть вухо! «Двохсотими» називали наслідки боротьби афганського народу проти окупантів, то невже подобає наших воїнів, полеглих за Україну, іменувати так само?
Перелік безкінечний, хто захоче, сам продовжить.
Але є і те, що мене тішить. Не пройшло і 27 років з часу відновлення Держави, і наша влада, нарешті, взяла під своє крило Пласт, надає йому фінансування і допомогу. Зрозуміло таки Кормило важливість виховання дітей в правильному дусі. Дійшло насилу до Зверхників (на п’ятий рік війни)) те, що синові великого українця Івана Франка було ясно ще 100 років тому.
Але краще пізно, ніж ніколи.
І хочеться вірити, що і надалі Пласт залишиться когортою подвижників, а не виродиться під вагою Панства у подобіє савецкіх піанєраф і камсамольцеф, дєтєй і внукаф вєлікаго Ільїча.
Не перетвориться із придатної на всі часи мазепинки у кепку з пришитими відворотами…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma