Нещодавно у Facebook я опублікував коротку сатиру про відкриття на окупованій території пам’ятника невідомій нозі. Це після того, як хуйло заявило, що там, де ступила нога російського солдата, - те наше. Бронзова нога в берці на постаменті в тимчасово окупованому селі - символ “незламності, присутності і незворотності”.
«Це правда?» - запитали мене у приваті.
«Це та, що в бою відірвало, чи яка?».
Я трохи сміявся, але вже не дивувався. Ми живемо в епосі, яка спростувала, здавалося, непорушну догму: «Хто читає книжки - керує тими, хто дивиться телевізор». Тепер все навпаки. Неймовірні речі, які раніше уявлялися хіба що як розвиток ідей романів Орвела, сьогодні стають реальністю. Тому питання від недовірливих, чи правда, що поставили пам’ятник нозі - сьогодні має підстави для уточнення.
Ми живемо в країні, де президентом став артист, який зіграв роль глави держави у комедії із совковим духом. Голосувальники «за» на тих виборах мали б після цього ходити лікуватися не до лікарів з дипломом, а до артистів, які зіграли ролі лікарів. Може, навіть до пришелепуватого російського патріота Івана Охлобистіна.
Найбільш вражаючим рішенням було призначення головою СБУ друга дитинства Івана Баканова, бо той, вочевидь, добре грав у “войнушку” в пісочниці. Хто дивувався після того, що в оточенні такого крутого професіонала виявили прямих До чого це призвело, мабуть, всі знають. В його оточенні були виявлені прямі агенти кремля, зокрема, колишній начальник СБУ в АР Крим Олег Кулинич.
Я вже не кажу про «нада просто перестать стрелять» для досягнення миру, мільярд дерев, дороги замість фінансування армії і шашлики в травні після того, як союзники в увесь голос кричали про підготовку росії до широкомасштабного вторгнення.
При цьому віддаю належне президентові самоукові за те, що він не втік, попри пропозиції союзників, і за його відосики у перший рік війни, адресовані міжнародній аудиторії. Вони зіграли позитивну роль у формуванні світової громадської думки на користь України. Чи переважають ці позитиви його негатив – це кожен хай зважує для себе.
Але ж ми не єдині в цьому плані. У США до влади теж прийшов шоумен. Хто не знає – він вів розважальне шоу на американському телебаченні. Якщо в перший свій термін при ньому були «дорослі» люди на зразок голови Держдепу Майка Помпео, які могли сказати «ні» його хворим фантазіям, то тепер його призначенці цілковито від нього залежать. І диво – головою Пентагону він призначає ведучого розважального шоу, який до армії мав стосунок хіба на перших етапах свого життя, коли в ній служив.
А на голову розвідувальних служб призначає особу, яка теж ніколи не працювала в цій сфері і постійно світилася на російському телебаченні - верзла маячню про біологічні лабораторії в Україні.
Ну і сам глава держави відзначається неабияким інтелектом. Колись він говорив, що США мали стосунки із античним Римом. Тепер він повторює путінські байки про те, що той мусив почати війну через прагнення Байдена прийняти Україну в НАТО, що до реальності має такий же стосунок, як сибірське село до Білого дому. Це не єдине, що він видає на світ божий. Прес-секретар хуйла Песков ллє сльози від заздрощів.
Хто в кого вчився – господар Білого дому в очільника Банкової чи навпаки – розібратися вкрай складно. Може, історія покаже.
Хоча з історією можна обійтися так, як з нею поводиться, прости Господи, президент сусідньої держави. В цьому випадку вона може показати хіба що безмежний ідіотизм такого «дослідника». Ленін, який нібито створив Україну – цю ідею озвучувало Хуйло. В мене це викликало гомеричний регіт. Я на це відреагував відповідним чином.
У інших країнах винаходять штучний інтелект, мріють полетіти на Марс і роблять кроки в цьому напрямку, запроваджують робототаксі, роблять безліч дивовижних відкриттів, а путін кладе мільйон своїх рабів для того, щоб «повернути свої території», які він під час «повернення» знищує до ноги. Бо так це робив Петро Перший в середньовіччі. Все просмерділе нафталіном хуйло одержиме Петром Першим. І хоче увійти в історію як збирач російських земель. Я не міг обійти цей факт увагою.
Як сказав би Нестор Літописець: «Той, хто в 21 столітті – в епоху чипів, штучного інтелекту й міжпланетного інтернету – прагне наслідувати Петра Першого, отримає з минулого по яйцях від самого Петра, бо «ума нет и ростом не вышел”.
Його одержимість минулим настільки сильна, що він, здається, готується до війни не з Україною, а з Монголо-татарською ордою.
І не кажіть, що це гротеск. Це вже реалізм 2020-х. Я втомився коментувати це все на повному серйозі. Бо від такого коментування звихнутися і стати подібним до вищезгаданих персонажів. Відкрив собі сатиричний канал – така собі віддушина. Кому охота посміятися – заходьте. Тільки попереджаю, що гумор там чорний.
Світ зійшов із глузду не раптово. Ви пам’ятаєте, колись російський діяч-авантюрист Борис Березовський казав, мовляв, дайте мені телевізор і я табуретку зроблю президентом. Зробив. Тепер його табуретка продукує труни. Але табуретки поприходили до влади в інших країнах. І, правду сказати, як не здивуюся, коли справді поставлять пам’ятник нозі. Принаймні трубі вже поставили. Тій самій у Суджі на Курщині, через яку нібито пройшли російські вояки і атакували ЗСУ.
Правда, російська пропагандонка Анастасія Кашеварова плачеться тепер, що героям труби настає труба через рак та інші захворювання і ніхто їм не допомагає. Але яке це має значення, коли про трубу вже складають легенди і пісні. Мертві герої увійдуть в скрепний епос і їх будуть прославляти через 80 років на день перемоги, якого, звісно, не станеться. Але за поребриком його будуть оспівувати.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma