У цій кумедній історії ми не будемо проводити жодних паралелей — просто спостерігатимемо за ситуацією та її логічною структурою.
Факт: Дональд Трамп вступив на посаду президента США 20 січня цього року. Інший факт: 11 березня цього року Україна прийняла та запропонувала Путіну повне і беззастережне перемир'я. Факт часу: з 20.01 по 28.07 (сьогодні) минуло більше шести місяців; a від 11.03: більше чотирьох. І ще одне на завершення: за цей час Трамп пропонував, обіцяв і погрожував Путіну змусити його до миру не менше двадцяти семи (або 29, але все одно приблизно) разів. Це, так би мовити, для контексту.
Як обіцяли, ми не будемо робити тут жодних припущень, пропозицій чи натяків. Але існують логічні можливості, і ніхто не може сказати, що нам не можна їх розглядати.
Однією з них є що Трамп є незалежним, можливо, нетрадиційним сильним лідером. Цей сильний лідер запропонував Путіну прийняти перемир'я, але той відмовився. Він запропонував особисту зустріч з Путіним, але той відмовився і замість цього почав бомбардувати цивільне населення та міста України.
До речі, це все факти - ми тут не робимо жодних висновків. Але ви бачите проблему? Ні, «сильні лідери» не поводяться так, коли їх ігнорують, висміюють, провокують, а потім знову висміюють. У цій логічній можливості щось не сходиться: з фактами .
Що в цьому не сходиться, давайте розглянемо? Можливо, США — найбільша військова могутність у світі — майже нічого не можуть зробити? Факти цього не підтверджують, адже Україна може, а десять років тому вона не мала боєздатної армії.
Тоді це не проблема могутнистi - якщо дивитися логічно, то що ж щe? Чого не вистачає щоби змусити Путіна прийняти мир, запропонований самим Трампом? На щастя, нам не доводиться гадати: бо відповідь є цілком фактичною і лежить прямо перед нашими очима. Що Трамп ЗРОБИВ, фактично, в реальності, щоб змусити Путіна?
Відповідь лежить перед очима всіх: нічого. 0,0000. Ця коротка відповідь, цифра повністю пояснює парадокс, чи не так?
Але добре, це була лише одна з можливих версій, а може бути й інші?
І знову - ми не робимо жодних висновків, але є логіка фактів. I ось тут з'являється Епштейн.
Новини про давні зв'язки Трампа з Росією. Новини про інтерес російських і китайських спецслужб до бізнесу та мережі дитячої проституції якою керував Джеффрі Епштейн. Знайомство Трампа з Епштейном. Ми не стверджуємо що це всi підтверджені факти, але ці історії існують, і їх може знайти будь-хто. Скандал навколо відмови адміністрації Трампа опублікувати документи Епштейна, незважаючи на власні обіцянки, який нікуди не зникає.
Отже І єдине, що ми можемо сказати, це те, як легко все пов'язується в цій альтернативній можливості.
Дивіться: Трамп, незалежний сильний лідер, може відкинути історію з Епштейном і водночас підвищити свій рейтинг у країні, повагу у світі - можливо, навіть отримати глибоко бажану номінацію на Нобелівську премію миру, продемонструвавши реальні, рішучі дії що змусять Путіна піти на мир. У нього немає жодних (у той можливості) причин цього не робити — і є всі причини щоби зробити — але він нічого не робить. Tільки розмовляє, рахуючи тижні й місяці. Чому?
Як там воно було, у кіно? Якщо щось очевидне не відбувається (ну ніяк, жодного разу і нічим) - можливо, воно комусь потрібно?
Подивіться, який кумедний, загадковий парадокс, тупий Ороборос ми тут спостерігаємо:
Щоб отримати всі свої глибокі призи тa бажання, Епштейнa включаючи (тобто відправивши його якнайдалі і назавжди) Трампу потрібно лише продемонструвати реальні дії проти Путіна - змусити його прийняти мир, припинення вогню. І це саме те, чого він ніколи не робить. Це вже парадокс - чи що?
Ми, звичайно, не рахуємо, скільки разів він це обіцяв. "Я дійсно проти Путіна, дивіться, я можу сказати це один раз, два рази - i навіть двадцять вісім! Бачите? Ну що, вже повірили?"
Aбo все ж таки, що щось тримає? Що й де?
Така загадкова історія. Дивитимемося далі.
----
Ось, ми обіцяли тільки факти - і вони просто не хочуть стояти на місці. Вчора Трамп викотив новий (29-й?) дедлайн для Путіна: "10 - 12 днів", навіть не два тижні. Ми не можемо стверджувати у цьому випадку певного зв'язку з Епштейном. А сьогодні його (Путіна) інший голос, Медведєв послав Грехема (так званого, через раз "друга України" - теж до речі, з нульовим реальним результатом) "розбиратися з проблемами Америки". Це означає що ось цього разу щось (реальне - пам'ятаємо) вже буде, точно?
Давайте дивитися: ми вce побачимо. Така цікава історія.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma