Ми отримали у спадок чужу,радянську, мрію – здійснювати повітряний старт в космос. Для цього була побудована українська «Мрія». Вона могла транспортувати «Буран», що і відбулося 13 травня 1989 року, але повітряного старту, про що мріяли у совку, бути не могло. На мою приватну думку, причина в тому, що при повітряному старті «Буран» своїми працюючими двигунами міг зруйнувати корпус «Мрії». Порвати, як Тузік грєлку…
Наступна спроба повітряного старту була реалізована, враховуючи сумний досвіт «Мрії» Не на фюзеляжі, а між двома фюзеляжами. Старт був успішним, але прориву у виведенні об’єкта в космос не сталося. Показники по масі космічного апарату, від такого способу повітряного старту, були просто мізерні.
Раніше розглядалися ще декілька інших концепцій повітряного старту(наприклад, проект «Пегас» на основі Б-52), але вони теж були, в своїй основі – безперспективними.
На сьогодні,саме ця мрія і літак «Мрія» - загинули…
«Мрія» по собі залишила пам’ять, у сотні рекордів, І повний провал по прямому призначенню – повітряному старту, та фрагментарне (замовлення послуг можна перерахувати на пальцях), нестабільне і неприбуткове комерційне використання.
Є десь корпус №2 і незрозумілі перспективи його добудови. Та є щось більш дороговартісне, наш національний скарб : технології виготовлення крил, технології складання, потужнє КБ та колектив заводу.
Наголошую! Відновлювати літак по проекту 80-х років минулого сторіччя – безперспективне марнотратство. Літак потрібен, але принципово інший, функціональний, здатний здійснювати регулярні повітряні старти і бути супер прибутковим від такого коменційного використання.
КОНЦЕПЦІЯ ПОВІТРЯНОГО СТАРТУ.
Може бути успішною за умови використання в момент повітряного старту ВІДЦЕНТРОВОЇ СИЛИ. Ось схема траекторії руху літака.
Праворуч показана похила лінія, що означає набрання висоти. Н(мах) – висота, на яку може піднятися літак і не звалитися в плаский штопор. V(мах) – максимально можлива швидкість при входженні в піке. Р(в) – відцентрова сила при виході з піке. Далі дві пунктирні траекторії : перша в космос. Друга траекторія фігури висшого пілотажу літака при виході з піке (петля Нестерова).
Це буде можливо при дотриманні однієї умови : космічний апарат повинен бути під фюзеляжем літака. На не фюзеляжі, не збоку від фюзеляжу, а тільки ПІД ФЮЗЕЛЯЖЕМ.
РОЗГЛЯНЕМО ДЕКІЛЬКА ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ :
Від проекту «Мрії» беремо потрібне та створюємо стартовий візочок. Він – частина наземної системи запуску і у повітря не злітає.Призначення – зменшити злітну вагу літака та збільшити корисне навантаження. Бо зліт відбувається при максимальному навантаженні, а посадка – при мінімальному. Шасі літака розраховуються на посадку при мінімальній вазі!
Від проектів авіаносців США купуємо потрібне і отримаємо систему парової катапульти для злету палубної авіації.
Піддомкрачуємо наш новий побудований літак і під нього заводимо стартовий візочок з готовою до старту ракетою.
Які зміни потребуватиме новий літак по відношенню до «Мрії» ? :
- Проект має бути виключно для повітряного старту і саме на цьому вибудовувати комерційну складову його застосування.
- Крила небуде потреби розміщувати над фюзеляжем чи знизу, бо потреби мати вантажній відсік – теж. Це дозволить збільшити міцність конструкції
- Крила повинні проходить через середину фюзеляжу і бути потужно укріпленими там.
- В нижній частині фюзеляжу доцільно створити нішу, адаптовану під корпус ракети і в цій ніші буде заховано від третини до половини корпусу ракети на робочій підвісці.
- Гарантована вагопідйомність має бути більшої від 500 тон
- Можливо, є сенс повернутися в даному проекті до схеми «біплан», при цьому верхня пара крил буде радше в сенсі «надкрилків» щоб утворяти додаткову жорсткість та міцність крил під час шалених перевантажень при виході літака з піке.
Повітряний старт з нашим літаком та оболонками для ракет - наше національне виробництво.
Начиння,корисний вантаж, для виводу на орбіту в оболонках корпусів ракет - від світової спільноти. Налагодивши серійний випуск Україна може реально стати флагманом як по розбудові космічних станцій, так і в Місячних перегонах та мати перспективи що до Марсу.
ІДЕЯ НА ВСІ 1000 ТОН. «СЕНДВІЧ».
Будуємо стартовий візочок на корисну вагу у 3000 тон.
На візочок обережно ставимо літак №1.
На літак №1 обережно опускаємо ракету вагою 1000 тон.
На літак №1 обережно опускаємо літак, описаний вище і фіксуємо все у едину зв’язку.
Відбувається успішний старт, через певний час, декілька танкерів заправляють «сандвіч»
Набравши розраховану висоту спарка діє так : нижній літак №1 відстиковується, а потім пікірування та вихід з піке і відбувається повітряний старт.
Це викладено дуже-дуже стисло загальну концепцію. Багато ідей що можуть перенаситити анонс зайвими деталями – пропущено, наприклад, як без супер-кранів та надважкого обладнання скласти сандвіч, та ще багацько чого.
Все залежить від того, чи залишиться моя концепція в статусі моєї персональної мрії. Або стане нашої спільною мрією та отримає шанс на реалізації. Час покаже.
А поки зосередимося на нашій спільній національній мрії – перемогти ворога та виграти війну.
Слава Україні! Героям слава!
Квітень 2022 року. Олександр Товмач.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma