Із знеціненням я почала стикатися, коли дізналася, що таке явище взагалі існує. Не те, щоб його до того не існувало у моєму житті, я просто не знала що це, як працює та чому мені так неприємно від спілкування з деякими персонами. Відчувався дискомфорт та...спустошення.
Приклади із життя:
Одного разу я зіткнулася із знеціненням, коли сказала своєму партнеру що дуже втомилася (робота, вступ до магістратури,в мене ще помер тоді кіт), а він казав, що я просто жаліюся. Ну ладно, ок. А потім я вирішила розказати братові як мені сумно та як ніхто мене не розуміє. "Ні, ось мені реально погано" — це саме те, що він сказав.
Продуктивність, у моєму випадку, також часто піддається критиці.
Нещадовно я зрозуміла, що нічого не роботи — це ок. Але для цього мені був потрібен час, як і моєму оточенню зараз.
Коли мене питають, що я зробила за день, чим займалася, а у відповідь "та, нічого такого. відпочивала", то невдоволена інтонація відразу ріже вухо. Нічого не робити — це нормально.
Ситуація з одногрупницею.
Треба було презентувати свою роботу публічно. Говорячи гучніше всіх про те, що її робота буде найгіршою, та може взвгалі не варто її слухати\бачити, вона— знецінила як саму роботу, так і слухачів, так як ми все ж таки її побачили\почули.
А до чого тут вагалі ми, слухачі?
Бо час кожної людини — це цінний ресурс. І я, можливо, не хочу витрачати його на те, щоб слухати\бачити роботу людини, яка не бажає її демонструвати, але все одно це робить. Можна сказати, що це суто мої проблеми, але камон... Їх створюю собі не я.
Сексуальне життя.
В одному реаліті на українському ТБ була фраза: "скільки раз тре займатися сексом задля того, щоб почуватися комфортно?". Відповіді були різними: 2 рази на тиждень, 7 разів на тиждень, "чим більше, тим краще". Справа суб'єктивна, це точно... Але, може треба робити все за бажанням? Ці умновності обмежують "воління" та "хотіння". (задаючи риторичне питання із "робити за бажанням" я ніби підтримую дискурс знецінення, але це не так). Тут не береться до уваги думка партнер_ки.
Ми кожен день стикаємося із цим феноменом.
"Все кльово, але..."
"Я могла\міг би краще зробити цю справу"
"Я погано з цим впрорався\впоралася"
"Я тебе розумію, але у мене було гірше"
Плітки, зневажливе ставлення, побутовий егоїзм та багато чого породжують цей психологічний захисний механізм.
У наступній статті я розкажу як можна ДІЙСНО розрізнити та виявити знецінення. Наведу приклади наслідків та методів запобігання цієї штуки.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma