Проблема
У більшості випадків основною причиною того, що стосунки між СЕРЖАНТАМИ та ОФІЦЕРАМИ в #ЗСУ поки що не функціонують належним чином, є те, що одна або обидві сторони не чітко розуміють свою роль. Як наслідок, вони мікрокерують або заважають один одному.
Вирішення
Найкращий спосіб – чітко визначити функціональні ролі сержантів та офіцерів.
90% свого часу
Офіцер, як планувальник, тактик і стратег, витрачає на:
- Навчання підрозділу командній роботі
- Планування і командування місією, забезпечення ресурсами
- Оцінка ризиків, підготовка рішень (MDMP/TLP)
- Віддання бойових наказів (попередніх бойових розпоряджень), бойових розпоряджень, управління боєм
- Розвиток підлеглих
- Встановлення і дотримання стандартів
- Участь у внутрішніх комунікаціях, нарадах, брифінгах, АПД тощо.
Офіцер, як "капітан човна". Він обирає пункт призначення, але веслує не він!
Сержант, як виконавець, витрачає на:
- Індивідуальне навчання та розвиток підлеглих
- Бойовий дух, традиції і дисципліна солдатів
- Здоров'я, "коло безпеки" та умови діяльності особового складу
- ВИКОНАННЯ МІСІЙ, БОЙОВИХ НАКАЗІВ та РОЗПОРЯДЖЕНЬ
- Керування повсякденною діяльністю, внутрішня комунікація тощо.
Сержант там, де "гума зустрічається з дорогою". Він перетворює наміри офіцерів у реальність, допомагаючи та підтримуючи своїм солдатам виконувати місії.
Тільки 10% свого часу і офіцер, і сержант витрачають на гасіння "пожеж".
Отже, офіцери планують, а сержанти виконують. Суть розподілу функцій полягає в тому, щоб знати свою роль, межі відповідальності і залишатися на своїх "стежках". Це полегшує життя обом сторонам і найбільше – вашим солдатам.
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma