Усі можуть спостерігати в прямому ефірі якісь тілорухи. Коментувати ми їх не будемо а обговорюватимемо конкретні й фактичні лінії та обставини, які визначають суть і напрямок ситуації. Сьогодні вони вже прости як у просторі так і в часі. І наскільки ми розуміємо, вплинути на неї суттєво одними словами не виглядає дуже реальним.
Фактор перший: Трамп
Трампу як неперевершеному фантазеру (це м'який термін) і популісту буде потрібний реальний та конкретний результат за перший енергійний період його терміну. Географічні перейменування втішать публіку на кілька днів, швидко знизити ціни навряд чи вдасться і в якийсь момент вона може прокинутися з питаннями. Потрібен швидкий та конкретний результат. Рубіж часу теж цілком конкретний: 100 днів.
Що потрібне Трампу? Репортажі новин про припинення війни та фото за "столом переговорів". Він поставить галочку і все. Більше нічого про Україну його не цікавить.
Чому Україна? Він, мабуть, прорахував, що протиснути проєкти на кшталт Грінландії чи Панами навряд чи буде реалістично, щонайменше в короткі терміни. Тому розігрівши свій електорат амбіціями зовнішньополітичної могутності йому треба буде показати приклад її реальної дії. І угода зі старим партнером Путіним за рахунок України може видаватися легким способом виконати цю задачу. Я не кажу що читаю плани або думки, але такий варіант, з урахуванням історії цієї людини більш давньої і недавньої, цілком можливий.
Напрямки продавлювання також досить очевидні. За іронією, це могло бути причиною триваючої, за повідомленнями, допомоги. Вона потрібна йому як інструмент, важіль продавлювання. Без будь-якої закулісної інформації зроблю припущення, що закулісне продавлювання і вичавлювання вже почалося і йде повним ходом. Можливо, політичні па це симптом, не можу сказати з упевненістю. Але терміни досить конкретні і вони, за вимірами політичного часу, зовсім недалеко.
Другий фактор: країна-агресор
Путінські стратегії думають що вони знають як контролювати і вести Трампа. Довго писати я про це не буду, у мережі достатньо інформації. Цілі країни-агресора досить зрозумілі: її не влаштує нічого меншого за повну реабілітацію, спочатку ослаблення України, а далі, взяття її під повний контроль.
Головний фактор: Україна та союзники
У сьогоднішньому світі невизначеність зросла багаторазово і ніяких ясних і впевнених проспектів більше не існує. Майбутнє відкрите і можливі багато його варіантів, аж до вельми темних. Які параметри рішень для України що зберігає курс на європейську незалежність?
Насамперед зрозуміло, як уже писалося неодноразово що будь-які угоди на кшталт меморандумів: з позиції слабкості, реальні поступки України в обмін на обіцянки та папірці сповільнять, ускладнять і цілком можливо зупинять реальний рух. Такі приклади в історії є, зокрема самої України. Гадати тут не треба.
Є тільки два варіанти впевненого стримування ворога: досягнення такої спроможності самою Україною; або сильна міжнародна коаліція яка може реально тa фактично забезпечить стримування агресора в Україні. І тут виникають складнощі та напруження як по суті так і з часовими рамками рішення. Чи погодиться Трамп відправити американські війська в Україну? Або буде продавлювати умови намальовані під час зустрічі з Хлом, продаючи поступки України за міраж майбутньої безпеки i повністю замикаючи трьох десятирічне коло меморандуму?
Питання зрозуміле: танцювати більше немає куди, не залишилося ні простору, ні часу. Це рішення і позицію має виробити та утримувати сама Україна. Дійсно, вже за лічені тижні ми побачимо все: чи відстоїть Україна свої позиції та право на вільне європейське майбутнє; aбo все закінчиться черговою каламутною і брудною мелодрамою з невизначеним фіналом яка повторить стільки циклів попередньої історії і знову не зможе пройти повз мети та випробування становлення справжньої незалежної європейської нації?
Критерії тут чіткі, і їх неможливо сплутати: у дипломатичній сфері можливі будь-які кроки та/або розмови. Але в практичній, фактичній реальності в той момент коли Україна погодиться припинити боротьбу не досягнувши здатності надійно тa постійно стримувати ворога, час почне відраховуватися для країни в зворотному напрямку. В цьому випадку не мало б сенсу повторюватися: все вже написано в історії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma