Ця тема якнайбільше стосується сучасних умов та тих, кого недолугі виборці обрали нам за владу.
1. ГЕНЗЕЛЬ І ГРЕТЕЛЬ
Дорога гарна тоді,
коли є добрий супутник.
Рутгер Хауер
Якщо переглядати старі дитячі казки, то не можна не звернути увагу на такі постаті, як Гензель і Гретель. Що ми знаємо про них? - Тільки те, що Гретель була хитра, спритна, досить кмітлива. Ще ми знаємо і те, що папашка Гензеля та Гретель завів своїх діточок у ліс і залишив там диким звірам на поживу – нібито тому, що в хаті не було чого їсти. Але мало того, що дітлахи вибралися з дрімучого лісу, так вони ще й примудрилися знищити злу чаклунку - людожерку (а в одному з варіантів казки - принесли додому і скарби злої чаклунки, зібрані нею непосильною працею за сотню-другу років). Тепер залишимо осторонь дитячий белькіт (вірніше - белькіт для нетямущих діточок) і спокійно досліджуємо тему.
Перше, що може зацікавити дослідника – це походеньки Гензеля та Гретель. Але ми не будемо спрощувати завдання - якщо деякі речі не можна і (або) не хочеться пояснити тільки за допомогою науки, то вторгнемося в область міфології, розраховуючи на те, що міфи виникали і виникають не на порожніх місцях, а мають до того цілком реальні Причини.
Отже, раніше, в минулі роки, світ був заселений всілякими істотами, серед яких були так звані фейрі. Це гельська назва, але вона найпоширеніша у світі і тому ми використовуватимемо саме її, нехай це й непатріотично. До фейрі належали ельфи, гобліни, хобгобліни та ще багато видів Лісового народу. В основному вони відрізнялися дуже маленьким зрістом, злобною вдачею і особливо нелюбов’ю до людей. Деякі види фейрі навіть підміняли людям немовлят, підкидаючи в колиски - замість вкрадених дітей - своїх дитинчат (у вітчизняному фольклорі цим любили займатися навки, в кацапському - кікімори). Підміна виявлялася досить пізно, коли батьки вже встигали звикнути до тієї істоти, що кричало в їхньому домі, тому й залишали підміниша у своїй сім'ї, незважаючи на його огидний вигляд і гидку ж вдачу. У такому разі підміниш кілька років жив серед людей, всіляко їм серучи, а потім зникав безслідно, напаскудивши вже дуже серйозно. Улюбленою гадістю підмінишів - фейрі була така: кілька сільських діточок спокушалися підменишем піти в ліс по ягоди (гриби, горіхи, їстівні коріння і т.д.), заводилися подалі в ліс, прямо до лігва фейрі і поневолялися Лісовим народцем на все життя. Деяким, правда, вдавалося через якийсь час втекти з полону, але, повернувшись у світ людей, вони з подивом дізнавалися, що з моменту їх викрадення минуло не рік – два (як здавалося викраденим), а років п'ятдесят – сто. Час у житлах фейрі текло інакше, ніж у світі людей. Існує безліч розповідей про людей, які потрапили до фейрі, і повернулися звідти через багато років (наприклад, історія Ріп ван Вінкля). Тож, з повною на те підставою, ми можемо вважати Гензеля і Гретель нічим іншим, як підмінишами - фейрі або, інакше - кікіморятами. З цим питанням ми загалом розібралися, і тепер на черзі питання номер два: чому тато (у казці) завів своїх дітей у ліс і залишив там? Пояснення, що міститься в казці, зовсім не відповідає істині - в лісі завжди, у будь-яку пору року, знайдеться можливість роздобути їжу - саме цей фактор відіграв вирішальну роль у формуванні менталітету народів, що живуть виключно полюванням, риболовлею і збиранням лісових плодів і їстівних коренів ( зокрема, таким чином сформовано менталітет московитів, тобто «росіян», предки яких жили в лісах). Носії цього менталітету спокійно пропивають або в інший спосіб пускають на вітер своє майно, бо в них генетично закладено: живи сьогоднішнім днем, а завтра щось, та знайдеш. Припустимо навіть - згідно з класичною версією - що у хатині у «тата» Гензеля та Гретель закінчилися харчові запаси, і надходження нових якось не передбачалося найближчим часом. Через це своїх дітей викидають хіба що маніяки - дитиноненависники та абсолютні дебіли. Татусь, вуглежог за фахом, не був ні тим, ні іншим - судячи з тексту, «своїх» дітей він любив. Ах, так, є якесь посилання на мачуху, яка й зажадала вигнання «вуглежогових» дитинчат. Мачухи, буває, трапляються гірше, ніж тещі з анекдотів, тому її, мачуху, і вивели в казці злюкою та жлобкою – на те це й казка, щоби все драматизувати. Але подивимося на всю цю історію з боку людини, яка знає стародавні перекази, щоб зрозуміти - як діти опинилися в лісі і що вони там робили. - Вуглежоги, як відомо, селяться ближче до виробництва – тобто у лісі. У лісі ж мешкають і фейрі. Можливо, що обидва чадушки вуглежога виявилися підмінишами фейрі, але позбутися їх ні вугільнику, ні його дружини не вистачило духу. Потім дружина вуглежога померла, і - що цілком імовірно - чималу роль у цьому відіграли підмениші своїми паскудствами. Коли ж «тато» привів у будинок другу дружину, та відразу ж побачила нелюдське походження дітей і поставила вуглежога перед вибором на кшталт «Або я, або вони». Вуглежог справедливо розсудив, що в дрімучий ліс отримати ще одну жінку буде досить складно, а дітей можна наплодити справді своїх, і вирішив прийняти умови нової дружини. Однак вбити підмінишів він не зміг через слабкохарактерність чи хибний гуманізм, а на те, щоб якось обміняти їх у фейрі на своїх рідних дітей - не вистачило розуму. Тому він прийняв компромісне рішення, залишивши підмінишів у лісовій глушині. На жаль, ті чудово орієнтувалися на місцевості і незабаром повернулися додому (у казці - по накиданих по дорозі камінчиках). Проте вдома на них чекала дуже неприємна сцена – «мачуха» зустріла нелюдь, що повернулася, якщо не в багнети, то як мінімум з кочергою в руках. Тому підміниши кинулися назад у хащі і байраки, ховаючись від розлюченої жінки, і зникли надовго (згідно з казкою - пташки розклювали хлібні крихти, якими дітки мітили дорогу через брак камінчиків). Блукаючи лісом, вони вийшли до будиночка старої - швидше за все, народної цілительки (знахарки – відун’ї). Обжерши стареньку, підміниши з'їли і її саму - даремно, що м'ясо було старе і жиляве (для фейрі в таких справах особливої різниці немає, хоча найбільше вони люблять їсти маленьких дітей) - казка малює, смакуючи, момент птрапляння старої у власну піч. Потім, порившись у старечому барахлі, підміниши знайшли багато матеріальних цінностей (у казці – «скарби - великі перли і рубіни») і, без жодного сумніву, прихопили їх із собою. Адже, живучи в людській родині, підміниши почували себе чудово - на відміну від суспільства фейрі, з його раз і назавжди встановленою ієрархією, у людському світі за наявності грошей можна пробитися в самі верхи соціальних сходів. У принципі, підміниши мали рацію - після приходу додому, вони вбили мачуху (мачуха, за казкою, встигла «померти» на час їх повернення) Принаймні, «походом дітей» керувала Гретель, чому саме вона і стала головним героєм казки. Тепер подивимося, чого казка нам нахабно не довела. - Через якийсь час підрослі й зміцнілі підміниши хитрістю і підлістю звели зі світу і «татуся». Після цього вони покинули сімейний бізнес та вийшли з лісу, розпочавши нове життя серед людей. Що з того вони були страшні, як моє життя – з великими грошима можна не тільки добре влаштуватися у суспільстві, а й поріднитися із впливовими людьми. Що підміниші, зважаючи на все, і зробили. А для людських дітлахів залишилася добра казочка про сміливих і розумних Гензеля і Гретель, про безхребетника - татуся, злу тітку - мачуху і ще злішу чаклунку... На користь цієї версії говорить те, що схожі казки існують у різних народів абсолютно незалежно один від одного, незважаючи на відстані, традиції і космогонію, що розділяють ці народи. Ясно проглядається дуже древній загальний корінь, що сягає в глибини тисячоліть історії індоєвропейської раси, коли людський світ був ще молодий, а навколо рідкісних тоді людських поселень вовтузилася в лісах і болотах всіляка нелюдь і нежить, намагаючись витіснити зі світу людину як біологічний вид і носія інтелекту. І, можливо, ці казки були попередженням людям, щоб вони не допускали у світ людей нелюдь, що маскується під людей. Потім уже, чиясь зла воля і брехлива хижа рука з особливим цинізмом переписали правдиві історії, як у випадках з Білосніжкою та Червоною Шапкою, щоб казки ці служили пам'яткою хитрості та підлості нелюди, що пролізла до світу людей. А люди - люди читають ці мерзенні вигадки своїм дитинчатам, не замислюючись, що стоїть за написаним. Хоча, звичайно, що зараз можна вимагати від людей? - Хіба не видно, як і за кого вони голосують на виборах?!! Враження таке, що «народні обранці» - часто-густо такі собі акселеровані і розіжрані Гензелі і Гретелі, а «народ» складається лише з наївних і тупуватих татусів - пацифістів.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma