Це глухий кут історії. Вона говорить про це з 1918 року - вже більше століття, і Україна, нація, повинна бачити, чути і розуміти.
Перемоги на цьому глухому шляху немає - і бути не може. Майбутнього теж: тільки погане коло в минуле. Розміняти можливість, шанс на гідне майбутнe оплачену кров'ю тисяч героїв, на амбіції кретинів; горлопанів; шовково-шоколадних брехунів та іншої політичної шпани - у ті самі моменти коли вирішується доля нації - неможливо. Не буде прощення від історії за такий вибір.
Війна Путіна зайшла в глухий кут: це може статися вже за кілька місяців. Герої України, патріоти України, народ України зробили це можливим, привели нас і світ сюди за чотири жахливі роки. Хто хоче зараз обміняти це - на крихти золота тa влади? Ми побачимо це зараз. Все: прямо перед нашими очима.
Можна тільки уявити, який тиск і скільки грошей, золота, крипти, нерухомості, влади кидає російська кліка та її маріонетки і посіпаки щоб уникнути справедливого кінця.
Хто тут цього не зрозуміє? Хто занадто простий або наївний?
Не ми: саме Час, наші вчинки та позиції перед його баченням та судженням визначають хто ми є: ким ми є. Деякі – сюди, в історію. Інші – на смітник. Це дуже прикро, але не ми вирішуємо це, а Час. Ми лише обираємо що ми робимо. І ці вибори вже зроблені. Перед історією: не порозумітися і не викрутитися.
Але ми маємо йти далі, не можна зупинятися на досягнутому. Бo мета ще не досягнута. Безпечне та процвітаюче майбутнє нації ще не забезпечене.
Ми маємо пpoйти цим шляхом, крок за кроком, до самого кінця: Hація, яка піднялася, яка захистила себе і забезпечила своє право на майбутнє та гідне місце в ньому. Цього разу ми маємо довести справу до кінця.
Отже, зупинятися не можна. Залишаємо баласт позаду.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma