США зламались ще до Трампа. І старий світ разом з ними. Одна з найбільш пережовуваних тем зараз — війна Трампа з юридичними компаніями. І навпаки — прогин деяких з цих компаній під Трампа.
Якщо коротко, то у 2025 році Дональд Трамп розпочав безпрецедентну ініціативу з протидії провідним юридичним компаніям США, яких він вважав політичними опонентами або такими, що підтримують його критиків. Ця війна включала серію виконавчих указів, що передбачали санкції проти компаній, які представляли його політичних супротивників або брали участь у розслідуваннях проти нього.
Відтак Трамп видав низку указів, які передбачали позбавлення фірм державних контрактів, анулювання допусків до державних будівель, позбавлення юристів допуску до секретної інформації.
Серед компаній, проти яких були спрямовані дії адміністрації, були Perkins Coie — за зв'язки з Гілларі Клінтон та участь у створенні «досьє Стіла», WilmerHale — за участь у розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера, Jenner & Block — за працевлаштування юристів, пов'язаних з розслідуванням Мюллера, Susman Godfrey — за представлення Dominion Voting Systems у справах проти союзників Трампа.  
Деякі фірми, зокрема Paul, Weiss, погодилися на умови адміністрації, включаючи відмову від політики різноманіття, рівності та інклюзії і на надання безкоштовних юридичних послуг на величезні суми для підтримки ініціатив адміністрації.  
Perkins Coie, WilmerHale, Jenner & Block та Susman Godfrey, подали позови проти адміністрації, стверджуючи, що дії Трампа порушують їхні конституційні права. Федеральні судді зі свого боку визнали дії адміністрації неконституційними, зазначивши, що вони є формою політичної помсти та порушують Першу поправку до Конституції США. Суддя Річард Леон охарактеризував укази як «безпрецедентні атаки на незалежність юридичної професії».
При цьому ті компанії, які шукали компромісу замість справедливості, як от Paul, Weiss зазнали відтоку партнерів та клієнтів після укладення угоди з адміністрацією. 
І от здавалося, знову божевільний дідо щось чудить. Якби не події та клімат, які передували такій ситуації.
Практика компромісів — як загалом, так і між юридичними компаніями та урядом у США (і не лише) не нова і дуже розповсюджена, але вона завжди була делікатною з точки зору етики, репутації та довіри клієнтів. І деякі кейси мене прямо дуже дивували свого часу. Коли можна було іти до кінця і ї**шити негідників, вони сходились на компромісах не в сторону постраждалої сторони, але типу це було «хоча б щось» у складних справах.
Для демократичного суспільства, тим більш зараз — це, як би, помʼякше висловитися, дурня повна.
Юрфірми укладають угоди або призупиняють справи, аби зберегти ліцензії чи дозвільні документи, уникнути репресій (перевірок, дискредитації, штрафів), не втратити державних або напівдержавних клієнтів (наприклад, університети чи лікарні), мінімізувати ризики для своїх бізнес-клієнтів, що теж залежать від державних рішень. Тут в принципі не треба мати якусь надзвичайну клепку в голові, шоб розуміти, чим це шкідливо для Справедливості як такої.
Втрата довіри клієнтів — це найменше, що може статися. Клієнти очікують, що юристи будуть стояти за них до кінця. Коли компанія здає позиції під політичним тиском — це викликає сумнів у її здатності захищати взагалі. Логічний сумнів.
Якщо ти здаєшся перед монополістом, яким є державний апарат — чому я маю вірити, що ти не здасися в будь-якій моїй справі?
Плюс до того тут на повну шурує підрив незалежності юридичної системи — тупо договорняки замість торжества Справедливості. Це одна з опор американської демократії (та й всього цивілізованого світу) — незалежна юридична практика. Якщо адвокати починають підлаштовуватися під політичну конʼюнктуру, це розмиває принцип верховенства права та функцію суду як незалежного арбітра.
Це створює дуже прикрий прецедент для авторитарних практик. Коли юридичні компанії демонструють готовність до тихих домовленостей, це завжди стимулює подальший тиск з боку влади, знижує бар'єр політичної цензури і послаблює механізми громадського спротиву через суди.
Про ризики для юридичної етики я мовчу. Бо такі компроміси часто не публічні, і суспільство не знає, на що саме пішли юристи. Це відповідно створює враження, що принципи — змінні, а етика продається, якщо правильно натиснути.
Юристи, тим більш адвокати, не повинні ставати просто умовним сервісом для залагодження конфліктів, замість того, щоб бути активним гравцем у системі стримувань і противаг. Трамп лише пожинає плоди сформованої уже впродовж певного часу системи.
І так, я знаю, що це може бути дуже ідеалістичний погляд, але без нього все це не має жодного значення.
Ясна річ, ці ініціативи Трампа викликали занепокоєння щодо незалежності юридичної практики в США. Багато компаній почали переглядати свої політики та стратегії, щоб уникнути потенційних санкцій. Деякі молодші юристи обирають працювати в менших фірмах або створюють нові, щоб мати більше свободи у виборі клієнтів та справ. Але наразі це виглядає лиш бовтанням в трясовині, якій вже років і років. І яку так зручно було увесь цей час не помічати.
____________________________
Про наші реалії тут:
Збір та потреби фронту в нас тут:
https://send.monobank.ua/jar/TGjen3Dhs
4441111155906575 (Моно)
Отут ми рятуємо фронтових котиків і песиків: https://send.monobank.ua/jar/7ikEskA2tt
Підтримка нашої діяльності:
PayPal – kavunchik05@yahoo.com
Patreon – https://www.patreon.com/c/ptbz
Банка – https://send.monobank.ua/jar/2usooXsCoD
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma