Ірвін Ялом - відомий професор психіатрії Стенфордського університету, автор науково-популярної та художньої літератури. У своїх творах доктор Ялом ділиться власним поглядом на методи психіатрії, смерть, любов та й на життя в цілому.
Мабуть, екзистенційні погляди Ірвіна Ялома не всім припадуть до смаку, проте не можна не відзначити, що для лікаря корисно усвідомлювати унікальність кожного зі своїх пацієнтів. А тому ми вирішили поділитися цитатами відомого професора з тобою, раптом знайдеш, що до душі.
Життя - це змінні умови з постійним результатом.
Коли ніхто не чує, кричати цілком природно.
Самотність ніяк не залежить від наявності або відсутності людей поруч.
Шлюб священний! Але ... краще зруйнувати шлюб, ніж дозволити йому зруйнувати тебе.
Надія - найбільше зло, вона тільки продовжує муки.
Відчай - це та ціна, яку людина повинна заплатити за самопізнання. Загляньте в саму глиб життя - ви побачите там відчай.
Любов - це, скоріше, форма існування; не так потяг, скільки самовіддача, стосується не стільки до однієї людини, скільки до світу в цілому.
Ніколи не можна нічого забирати в людини, якщо вам нема чого запропонувати їй натомість.
Щоб вирости високим і гордим, дерево потребує бурі.
Чим більше людина має всередині себе, тим менше вона вимагає від інших.
У шахах як в житті: коли закінчується партія, всі фігури - пішаки, ферзі і королі - відправляються в один ящик.
Найбільше бояться смерті ті, хто так і не прожив власне життя.
Якщо ми самі відповідальні за те, що відбувається в нашому житті, то ми і тільки ми в силах щось змінити.
Щоб виростити дітей, ти повинен вирости сам. Інакше ти будеш заводити дітей від самотності, під впливом інстинктів або щоб закрити дірки в самому собі.
Часто дітям, яких кривдили в дитинстві, важко вирватися зі своїх дисфункціональних сімей, навіть якщо це були хороші, дружні сім'ї з люблячими батьками. Зрештою, чи не є першочерговим завданням хороших батьків відпустити свою дитину з дому?
Одна справа - існувати для іншого, і зовсім інша - бути з іншим в рівноправних відносинах.
Останній дар батьків своїм дітям - це урок прийняття власної смерті.
Чим більше у людини уподобань, тим обтяжливим для нього є життя і тим більше вона страждає, коли приходить час з ними розлучитися.
Якщо людина не відчуває ніякої відповідальності за власні труднощі, то як вона може боротися з ними?
Людські стосунки не нескінченні, але це ніяк не знецінює факту їх існування в минулому.
Дуже важливо жити тут і зараз, зосереджуючись на сьогохвилинних переживаннях, проживаючи кожну мить сповна.
Кожна людина - господар власної смерті. І кожен повинен померти по-своєму. Можливо - тільки можливо, - ми можемо мати право позбавити людину життя. Але немає такого права, за яким ми можемо позбавити людину смерті. Це не турбота. Це жорстокість!
Коли тобі доводиться думати про те, як розплатитися з м'ясником, у тебе немає часу, щоб думати про свободу.
Сьогодні професору Ялому вже 87 років, але він все ще продовжує творити. Його думки можуть здатися досить песимістичними або цинічними, але це лише ілюзія. Все-таки варто враховувати не тільки його життєвий досвід і філософські смаки, але і лікарську практику.
І не забудь поділити друзями!
Хочеш отримувати цікаві статті? Підписуйся на нас у соціальних мережах:
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma