Задача впевненого стримування ворога стоїть перед Україною з середини 2023 року. Після втручання - і чистки управління ЗСУ початку цього року, практично за рік воно ще не виконане. Це демонструє реальність: факти. Навіть основи, на яких вирішення могло б ґрунтуватися, не проглядаються в реальності.
Повторюючи методи та дії «як завжди», розігруючи заклики та опери до партнерів це завдання не вирішити. Потрібні рішення, які працюють, а не те що не вдалося або провалилося вже не раз і не два а мабуть, десятки разів.
Стратегія ворога читається ясно як текст у книжці: підвести Україну до ключової зовнішньополітичної події у січні 2025 р. у позиції слабкості. Показати що вона не може надійно захищати себе. Фактично, перетягнути на свій бік в "урегулюванні" силу яка ще недавно вважалася лідером вільного світу.
Це вже достатньо, для ставок? Чекайте, буде ще:
1. Політики вільного світу вже відкрито обговорюють що Росія не зможе воювати з НАТО принаймні ще десять років. Так: завдяки Україні - але що це означає для України? Якщо її здатність стримувати ворога і долати його стає під сумнів чи будуть партнери і союзники «насичувати» озброєнням - у тому числі найсучаснішим, Україну - або себе?
Це вже відбувається – прямо на наших очах, сьогодні. Україна наприкінці черги на Атакамс, згідно з Рейтерс: це реальність. А арії, куди?
2. Якщо найближчі партнери України зроблять висновок про її нездатность вирішити задачу стримування, навіть вони почнуть штовхати її до одного з варіантів заморожування. Україна може втратити підтримку, фактичну принаймні, навіть найближчих партнерів. Ворог на це теж розраховує – а як ще?
3. Чи відкриє Туреччина прохід для ворога в Чорне море одразу після "заморожування"? Чому ні?
Видно, ні? Це вже зовсім не про арії в опері «дайте те, ні ще це і це». Давати aбo ні будуть на підставі реальності, рації та логіки подій а не красивих очей тa душевних пісень. Вoнo не увійшло, не врубилося ще, в пам'ять і свідомість?
Все: кінець стратегії сліз та арій. Звідси, жодних позитивних виходів і результатів із позиції слабкості для України, проекту реальної незалежності не буде. Навіть у надзвичайно короткому горизонті - в горизонті місяця-двох, наслідки її продовження будуть тільки негативними, і питання тільки наскільки: сильно, дуже сильно aбo катастрофічно.
Час був відпущений: десять років, три роки та рік. Час не дивиться на сльози і не слухає арії - Вiн розуміє та приймає лише результати.
Ніяких креативних відворотів від виконання задачі, поставленої Часом бути не може - ні голосами, ні руками, ні аріями. Результат буде представлений Часу або ні. Тільки два варіанти відповіді - і вони визначать майбутнє нації. Ось про це йдеться сьогодні, у ці дні та місяці – не про сцени для чергових вистав. Зрозуміло.
І спеціально треба зупинитися на одному конкретному пункті звернення. Реакція України на перший «Орешник» була слабкою і млявою - якщо не брати до уваги арії, практично ніякою. Далі йде просто логіка чисел і рішень:
1. До Москви 600 км.; до мосту: 100
2. Нещодавно нам показували (по телику) всякі чудові ракетки та інші речі.
3. Якщо, не приведи Господь, це не тільки слова – то якою була б відповідь України?
Бачите, так? Усі бачать усe: ясно та прозоро. Хто ще наївний, кому треба пояснювати що означали б прояви слабкості та безкарності для ворога в цьому випадку?
Ніякими креативними аріями «не помітити» або відвернути тут не вдасться. Результати або будуть у реальності, або на їхньому місці залишаться арії, пантомімами та голосом. Позиція слабкості України, бездумне повторення якої можна вже регулярно чути у розмовах та соціальних просторах або йде в минуле - реальними конкретними діями, або поверне Україну на криву в минуле. У жебрачки зі слізними очима та голосками з Часом не грають. І нічого нового в цьому жанрі Україна не відкриє. Жодних сюрпризів.
І ще раз треба відзначити хоча б для запису в історії: все, лінія пролягає тут: виступи, арії, креативи, дії, бездіяльність, некомпетентність, інтриги, совковість, poзкрадання, корупція – все пишеться у ці дні прямим текстом прямо в історію яку читатимуть покоління – якщо залишиться кому читати. Час розповідей та арій у телику закінчився, у минулому. Результати – або їх відсутність, це остання та єдина підстава будь-яких шансів країни на нормальне майбутнє. Ми будемо дивитися і звертати увагу лише на них.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma