Нагадаємо для контексту що нещодавно європейське видання Політико повідомило про таємні зустрічі представників українських опозиційних партій з посланцями адміністрації Трампа.
Тут ми обговоримо факт зустрічей, тепер підтверджений сторонами-учасниками, та їхні аргументи (Українська правда).
Для початку можна зазначити що нормальною і цілком очікуваною частиною дипломатичної роботи в країні є регулярні контакти з усіма значущими гравцями, включаючи політичну, соціальну, бізнесову/економічну сфери, культуру і тaкe. У таких зустрічах немає нічого непристойного якщо вони відбуваються через встановлені дипломатичні канали та у відкритому, прозорому форматі.
Ось це, останнє уточнення чи умова, Петре Олексійовичу, було, до речі, важливим.
Пряма мова Порошенка (УП): "Неодноразово пропонували скоординувати з владою ці зустрічі аж до запрошення на них посла. Ми так само неодноразово публічно говорили про відсутність комунікації у владної команди з американською адміністрацією, що створює ризик для держави".
Помилка, Петре Олексійовичу: сказати треба було запрошуючій стороні: тільки давайте проведемо їх (зустрічі) в нормальному відкритому дипломатичному форматі, за участю посольства США в Україні? Ну що ж таке то з постійними елементарними помилками всесвітнього світила дипломатії, гетьмана всіх часів якщо не першого помічника святого для деяких українців?
Але треба зазначити що в одному питанні ЄС має рацію: рівень дипломатії України в США, який раніше був ключовим партнером a тепер, ключовим напрямом занепокоєння не просто недостатній, а ніякий: порожнеча, вакуум це все, що я можу сказати про рівень такої дипломатії.
Але є й подальші цікаві формулювання у заяві, наприклад: "Ми говорили і говоримо, що вибори можливі після припинення вогню і підписання мирної угоди з гарантіями безпеки для України. Після цього очевидно закінчиться воєнний стан. І не пізніше ніж через 180 днів в країні мають відбутися вільні, демократичні вибори, які забезпечать волевиявлення громадян і довіру вільного світу ".
Помітили, теж? Немає жодної інформації - і це повідомлення для українців не США, щодо підстав та умов «мирної угоди», таких як територіальна цілісність України або змісту «гарантій безпеки». Як воно сформульоване воно може цілком відповідати вимогам Трампа. Це випадковий пропуск, чи не зовсім? Як можна бути впевненим з майстром словесної дипломатії «вже живемо по новому» 2014-2018?
Ідемо далі,
Пряма мова Тимошенко (УП): "Україна, і про це чітко сказав президент Зеленський, готова до переговорів щодо завершення війни під сильним лідерством президента Трампа. Команда "Батьківщини" веде перемовини з усіма нашими союзниками, здатними допомагати у якнайшвидшому забезпеченні справедливого миру".
У цьому випадку у нас є три зауваження: два конкретні та одне загальне. Перше, очевидно, те саме що вже зазначено вище: немає ніякого ясного сенсу в таємності зустрічей. Це також не є нормальним чи прийнятим у цій ситуації.
Далі Тимошенко викочує невелике відерце лестощів для Трампа. Але проблема в тому що воно запізнилося приблизно на місяць-два: такі фрази говорили в грудні чи січні, а сьогодні в ці самі дні тільки пародисти та представники МАГА можуть говорити про "сильне лідерство" на тлі фактів які не можна повернути чи перевернути ніякими радісними словами. Ще раз зазначимо, що заява зроблена для української аудиторії.
І як обіцяно, на закінчення загальна примітка: це нормально, щоб у сучасної демократичної європейської партії не змінювався лідер майже три десятиліття? При цьому такий, що не вирізняється жодними особливими талантами (навіть дипломатії вище) окрім, можливо, абсолютної відсутності навіть сліду кісток у язику та 100% найчистішої проби політичного опортунізму?
Відповідь лежить на поверхні: слон не літає. Демократичні партії так себе не поводять.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma