Стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення є однією з найбільш сумнозвісно відомих для активістів та громадських діячів. Суть її зводиться до того, що за злісну непокору розпорядженню працівника правоохоронних органів можна отримати адміністративний арешт до 15 діб.
По факту правоохоронці застосовують цю статтю по ділу й без діла, користуючись незначною обізнаністю українців у юридичних тонкощах адміністративних правопорушень. Ми вирішили роз’яснити деякі особливості “злісної непокори”, які можуть стати у пригоді під час конфлікту з правоохоронними органами.
Отже, про що треба пам’ятати активістові, якому погрожують арештом за злісну непокору?
-
Працівник правоохоронних органів, який висуває ту чи ту вимогу, повинен ідентифікувати себе із зазначенням спеціального звання та інших атрибутів правоохоронця згідно вимог Закону України "Про національну поліцію".
-
“Непокора” як така - це негативна реакція активіста на обґрунтовану вимогу правоохоронця. Це означає, що за непокору зауваженням або розмірковуванням силовика не можна притягнути до адміністративної відповідальності.
-
Саме формулювання “злісна непокора” передбачає відповідну реакцію на вимогу правоохоронця, тобто агресію, умисність і наполегливість.
Це основні речі, які варто пам’ятати у сутичках з поліціянтами. Проте у критичний момент про ці особливості легко забути. У таких випадках завжди можна посилатися на статтю 63 Конституції України, яка передбачає право на захист. Головне - не давати жодних показань, а дочекатися свого адвоката.
Варто зауважити, що стаття 185 Кодексу про адміністративні правопорушення не передбачає можливості касаційного оскарження, тобто судочинство закінчується на місцевому рівні. Тому зберігайте спокій і читайте українське законодавство.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma